четвер, 25 лютого 2016 р.

Дочка Прометея

З дитинства – з посмішкою крізь пекучий біль,
Ще з юності ніколи не здавалась,
Як горда пташка, що зліта у височінь.
Щоби не плакати – сміялась.
Заполонили серце полум’яне
Талант і розум, терпеливість і любов.
Нехай Дочкою Прометея звалась,
Та Українкою була за будь-яких умов.
Ще молода душа, і серце молоде.
Ще й не жила… Та як хотілось жити!
І «Давня казка» нині не нова.
Нетлінне слово пам’ятаємо навіки!


                      Соломія Бурбулевич,
                                                учениця 9 класу Костенівського НВК
                                                         «ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ» ім. Андрія Костирки 



Пам'яті Андрія Костирки

Воїн Світла, Воїн Добра.
Ще з дитинства був скромний і тихий.
Хто б сказав, дивлячись на русявого хлопця,
Що він стане сучасним Героєм…
Дарма що ще юний, та серце хоробре.
Полум'яний  меч досі горить.
Захищав своїм тілом стійким
Побратимів, за них і поліг.
Пам'ятай, Україно, Андрія.
Пам'ятай, Батьківщино, Героя.
Не забудем твій подвиг ніколи,
Подвиг лицаря, воїна, сина,
Подвиг брата, солдата, героя.
Ти боровся за волю країни,
За щасливе життя Батьківщини,
За село своє, за родину –
Ти відстоював честь України.
Ми пишаємося Тобою:
Ти стояв до останнього в бою,
Залишився людиною і на війні,
Не зчерствив юну душу на мертвий «протез»
І не зрадив себе у важкій боротьбі.
До кінця Ти жертовно доніс свій хрест…
У пам'яті народу оживають
Уже відомі й не нові слова:
«Андрій – Герой. Герої не вмирають!
Героям поклоняється земля».

                   Соломія Бурбулевич,
                                                учениця 9 класу Костенівського НВК
                                                         «ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ» ім. Андрія Костирки 


Немає коментарів:

Дописати коментар